Роздуми над Словом Життя Гал. 4, 6-7

«А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”

Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові».

Кожна людина перед своїм наверненням до Христа є рабом гріха. Практично не має духовного світла і через сліпоту розуму й совісті вважає ідолопоклонство побожністю, а різні забобони вірою. В Біблії це виражено словами: «не відрізняє правиці від лівиці». Така людина має фальшивий образ Бога, навіть повністю не усвідомлюючи цього, і є ведена фальшивими духами, які її легко обманюють.

В серці охрещених малих дітей, хоча й вони поки що не використовують розум і ще не могли свідомо навернутися, перебуває Христове світло і вся Пресвята Трійця. Нехрещені діти не мають цієї ласки.

Отож тим, які повірили Богу і слухняно прийняли Ісуса як свого Бога і Спасителя, Бог дав право стати Божими синами (дітьми). І тому, що вони Божі сини (діти), Бог послав в їхні серця Духа свого Сина – Святого Духа, який взиває «Авва, Отче!». Святий Дух заступається за них стогонами невимовними – передусім тоді, коли взивають Ісусове Ім’я, або коли свій погляд і серце звертають до Бога, і звичайно тоді, коли у дусі та правді моляться мовами.

Роздуми над Словом Життя Гал. 1,7-8

«Не те, щоб Євангелія була справді інша, але деякі баламутять вас,
бажаючи перемінити Євангелію Христову.
Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу,
більше за те, ніж ми вам проповідували, нехай буде анатема!»

Це Боже слово, дане через апостола Павла, надзвичайно важливе! Воно є захистом від єресей, які нищать Христову Церкву зсередини. Не тільки в далекому минулому, але надзвичайним способом, особливо з часів II Ватиканського Собору, єресі поширились, наче лавина. На Соборі була схвалена єресь про пошану до поган, а фактично і про пошану до їх демонів! Ця єресь протирічить вченню апостолів і Святого Письма, а також цілій 2000-літній Традиції.

Як могло статися, що ці єресі схвалили і пропагували соборні та пост-соборні папи? Відповіддю на це є догматична булла папи Павла IV. Булла проголошує, що якщо священик, єпископ або навіть і папа проповідує єресі, то тим самим стягнув на себе анатему – виключення з Церкви, і все, що він робить, є недійсним. Адже єресі – це «інше», фальшиве євангеліє!

Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 5,14-15

«Бо любов до Христа спонукає в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли. А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес».

П’ята глава починається словами: «Ми знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі». У 10 вірші говориться про суд: «Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле». На закінчення глави апостол закликає примиритися з Богом: «Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, Він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому (в Христі)» (вірш 20-21).

У час Великого посту ми будемо повторювати це слово з 14-15 вірша: «Бо любов до Христа спонукає в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли». Тут говориться про Таїнство Христової смерті, пов’язаної з нашим хрещенням і з нашою вірою в це Таїнство. Поки що ми фізично живемо. Коли Ісус, Єдинородний Син Божий, з любові до нас став людиною і помер за нас, то і ми в Його смерті померли для зла і гріха. Але бачимо, що гріх і далі діє в нашому житті. Однак забуваємо, що він не діє в Христовій смерті, є переможений.

Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 4,16-17

«Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день. Бо те, що одну мить триває, – наше легке горе – готує нам безмірну вагу вічної слави»

Святий апостол Павло показує коринтянам і нам на прикладі самих апостолів, що якщо любимо Господа Ісуса і намагаємося з усіх сил Йому служити, то треба рахуватися і з хрестом фізичного виснаження. Духовна боротьба і пов’язані з нею молитовні чування, піст і невтомна праця вичерпують наше тіло і душу. Але наш дух обновляється, як сила орла. Внутрішня людина, знову зроджена зі Святого Духа, сповнена внутрішньої Божої сили, дитячої радості і любові до Бога та людей. Наш дух «радіє в Бозі, Спасі моїм», і наче б проти природних законів пізнаємо, що чим ми старші, тим живіші у служінні Богу і повні Божої сили. Якщо це не так, ми повинні каятися, що з нами щось негаразд і що ми витрачаємо своє життя без користі. Ми не боїмося навіть смерті, бо знаємо, що Бог воскресить нас з мертвих і дасть нам нове, перемінене тіло і вічну славу в небі. Внутрішнє відношення і любов до Христа спонукає до того, що ми прагнемо аж до повного вичерпання служити Богу і допомагати Йому спасати душі.

Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 4,10-11

«Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним.
Нас бо увесь час живими віддають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісуса
було явним у нашім смертнім тілі».

Що передує цьому віршу? Вірші 8-9: «Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені». У віршах 10 і 11, які ми будемо повторювати протягом двох тижнів як слово життя, говориться про Ісусову смерть та Ісусове життя. Сказано: «Нас бо увесь час живими віддають на смерть за Ісуса». Як ми повинні розуміти і реалізувати це слово? «Увесь час» означає, що щось знову і знову повторюється. Це не означає секунда за секундою, але у певні моменти відбувається знову те саме – нас віддають до Христової смерті. Вираз «увесь час» також вказує, що це твердження апостола Павла стосується не настільки фізичного мучеництва (бо воно буває тільки один раз), наскільки внутрішнього вмирання задля Ісуса, а це можемо повторювати кожного дня.

Роздуми над Словом Життя 1 Кор. 15,45

«Так і написано: „Перший чоловік Адам став душею живою,
а останній Адам духом животворнимˮ»

Апостол Павло в цьому контексті говорить про воскресіння нашого тіла, починаючи з 35 вірша, де поставлено питання: «Як воскреснуть мертві, в якім тілі вони прийдуть?». На це апостол відповідає порівнянням з зерном, яке вкинене в землю і з якого зійде пшениця чи інша рослина. У віршах 42-44 сказано: «Так само й воскресіння мертвих: сіється у тлінні, а встає у нетлінні; сіється в безчесті, а встає у славі… сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне». А далі слідує вірш 45: «Так і написано: „Перший чоловік Адам став душею живоюˮ». У книзі Буття написано: «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став душею живою» (Бут. 2,7). Чому не написано, що став тілом живим, але написано, що став душею живою? Основа душевного, тобто людського життя – це людська душа, яка має розум, пам’ять і волю. Тіло живе доти, доки в ньому є душа. Тіло без душі мертве.

Роздуми над Словом Життя І Кор. 14,3-4

«Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду. Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву»

На початку 14 глави сказано, що ми повинні змагати до любові, але гаряче бажати духовних дарів, особливо ж дару пророцтва. Апостол Павло порівнює дар пророцтва з даром молитви незнаними мовами. Він пояснює, що коли хтось молиться незнаною мовою, інша людина не має з цього користі, бо цю молитву з глибин душі промовляє Дух Божий до Бога Отця, і ніхто цього не розуміє. З цього має користь той, хто молиться, але не спільнота. З пророчим даром інакше. Дар пророцтва – це не якесь віщування про майбутнє, навіть якщо Бог через пророцтво відкриває майбутні речі. Але не в цьому суть пророцтва. В третьому вірші сказано, в чому полягає його суть: 1) йдеться про духовне збудування, тобто користь для віруючих; 2) йдеться про попередження; 3) йдеться про розраду. Хто молиться мовами, безперечно, має досвід, що Божий Дух в цій молитві дає і усвідомлення нагальної потреби просити всім своїм єством за конкретну річ і залишатися або в Божій обітниці, або у вірі в Боже слово. Святий Дух в той момент дійсно заступається за нас стогонами невимовними і незнаними для нас словами, які промовляємо в Божій присутності.

Роздуми над Словом Життя І Кор. 10,20-21

«Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові.
Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської;
не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського».

Слово «ні» відноситься до попереднього вірша, де поставлено питання: «Чи ідол є чимось?». Тобто якийсь дерев’яний ідол сам по собі нічого не означає і лише символізує демона.

Що стосується приношення жертв цим дерев’яним, залізним чи зробленим з іншого матеріалу ідолам, то здійснюється, що їжа або будь-що, принесене їм в жертву, ні в якому разі не приноситься в жертву Богу, але демонам. Слово Боже підтверджує, що коли погани щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові.

Добре було б уважно прочитати 10 главу від 1 до 21 вірша. Тут згадується, як Бог через Мойсея чудесним способом вивів ізраїльтян через Червоне море з єгипетського рабства. Там сказано, що всі були духовно з’єднані з Мойсеєм, і показано таїнство, що вони мали єдність з духовною скелею, яка їх супроводжувала, а тією скелею був Христос. Христос ще не прийшов у тілі як Спаситель, але Друга Божа Особа має спільне Божество з Отцем і Святим Духом.

Оберіть мову

Молитовна брошурка

Пошук

Gallery

ua-voskreslyj-isuse ua-isus-chrystos-pomer-i-voskres ua-jesus-the-lamb-of-god SAMSUNG

Календар

Квітень 2017
П В С Ч П С Н
« Бер    
  1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Слово життя

«А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!” Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові»

Гал. 4,6-7 (від 23.04 до 07.05.2017)

МІКРОЧІПОВІ ІМПЛАНТАНТИ

  • Візантійський Вселенський Патріархат (BBП) поступово публікує працю дослідника, який самовіддано вирішив запропонувати її Патріархату, щоб насамперед для Росії, України, Білорусії надати цю актуальну інформацію, що попереджає про автогеноцид слов’янських народів. [...]

  • 9. ВИСНОВОК + 10. ДЖЕРЕЛА І ПОСИЛАННЯ

    9. ВИСНОВОК   Це дослідження призначене, щоб повідомити Вам про реальні небезпеки, які засоби масової інформації від Вас приховують або спотворюють. Тому Вам, в свою чергу, необхідно інформувати якомога більше [...]

  • 8. ДОДАТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДО МІКРОЧІПОВИХ ІМПЛАНТАНТІВ

    Зараз будемо говорити, але дещо лаконічно, про деякі існуючі технології, які можуть мати зв’язок з чіпами-імплантантами, щоб їх “удосконалити” або підвищити можливості маніпуляції та контролю свідомості, тіла і поведінки. Будь [...]

  • 7. ДУХОВНА НЕБЕЗПЕКА ЧІПА – З ТОЧКИ ЗОРУ БІБЛІЇ

    Навіть якщо Ви не віруючий, я думаю, що ця глава буде дуже корисною для Вас. Біблія містить багато важливих послань. В останній частині Біблії, яка називається книга Одкровення, її автор [...]

  • 6. СПРОБИ ЗМУСИТИ ЛЮДЕЙ ПРИЙНЯТИ ЧІПИ-ІМПЛАНТАНТИ

    Як ми вже говорили раніше, підшкірний чіп буде нам представлений як чудовий пристрій, щоб ми прийняли його без жодних сумнівів. Але не слід забувати: якщо Ви дозволите імплантувати цю нечисть [...]

Новини Візантійського Вселенського Патріархату

Read feed