Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 4,16-17

«Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день. Бо те, що одну мить триває, – наше легке горе – готує нам безмірну вагу вічної слави»

Святий апостол Павло показує коринтянам і нам на прикладі самих апостолів, що якщо любимо Господа Ісуса і намагаємося з усіх сил Йому служити, то треба рахуватися і з хрестом фізичного виснаження. Духовна боротьба і пов’язані з нею молитовні чування, піст і невтомна праця вичерпують наше тіло і душу. Але наш дух обновляється, як сила орла. Внутрішня людина, знову зроджена зі Святого Духа, сповнена внутрішньої Божої сили, дитячої радості і любові до Бога та людей. Наш дух «радіє в Бозі, Спасі моїм», і наче б проти природних законів пізнаємо, що чим ми старші, тим живіші у служінні Богу і повні Божої сили. Якщо це не так, ми повинні каятися, що з нами щось негаразд і що ми витрачаємо своє життя без користі. Ми не боїмося навіть смерті, бо знаємо, що Бог воскресить нас з мертвих і дасть нам нове, перемінене тіло і вічну славу в небі. Внутрішнє відношення і любов до Христа спонукає до того, що ми прагнемо аж до повного вичерпання служити Богу і допомагати Йому спасати душі.

Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 4,10-11

«Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним.
Нас бо увесь час живими віддають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісуса
було явним у нашім смертнім тілі».

Що передує цьому віршу? Вірші 8-9: «Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені». У віршах 10 і 11, які ми будемо повторювати протягом двох тижнів як слово життя, говориться про Ісусову смерть та Ісусове життя. Сказано: «Нас бо увесь час живими віддають на смерть за Ісуса». Як ми повинні розуміти і реалізувати це слово? «Увесь час» означає, що щось знову і знову повторюється. Це не означає секунда за секундою, але у певні моменти відбувається знову те саме – нас віддають до Христової смерті. Вираз «увесь час» також вказує, що це твердження апостола Павла стосується не настільки фізичного мучеництва (бо воно буває тільки один раз), наскільки внутрішнього вмирання задля Ісуса, а це можемо повторювати кожного дня.

Роздуми над Словом Життя 1 Кор. 15,45

«Так і написано: „Перший чоловік Адам став душею живою,
а останній Адам духом животворнимˮ»

Апостол Павло в цьому контексті говорить про воскресіння нашого тіла, починаючи з 35 вірша, де поставлено питання: «Як воскреснуть мертві, в якім тілі вони прийдуть?». На це апостол відповідає порівнянням з зерном, яке вкинене в землю і з якого зійде пшениця чи інша рослина. У віршах 42-44 сказано: «Так само й воскресіння мертвих: сіється у тлінні, а встає у нетлінні; сіється в безчесті, а встає у славі… сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне». А далі слідує вірш 45: «Так і написано: „Перший чоловік Адам став душею живоюˮ». У книзі Буття написано: «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став душею живою» (Бут. 2,7). Чому не написано, що став тілом живим, але написано, що став душею живою? Основа душевного, тобто людського життя – це людська душа, яка має розум, пам’ять і волю. Тіло живе доти, доки в ньому є душа. Тіло без душі мертве.

Роздуми над Словом Життя І Кор. 14,3-4

«Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду. Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву»

На початку 14 глави сказано, що ми повинні змагати до любові, але гаряче бажати духовних дарів, особливо ж дару пророцтва. Апостол Павло порівнює дар пророцтва з даром молитви незнаними мовами. Він пояснює, що коли хтось молиться незнаною мовою, інша людина не має з цього користі, бо цю молитву з глибин душі промовляє Дух Божий до Бога Отця, і ніхто цього не розуміє. З цього має користь той, хто молиться, але не спільнота. З пророчим даром інакше. Дар пророцтва – це не якесь віщування про майбутнє, навіть якщо Бог через пророцтво відкриває майбутні речі. Але не в цьому суть пророцтва. В третьому вірші сказано, в чому полягає його суть: 1) йдеться про духовне збудування, тобто користь для віруючих; 2) йдеться про попередження; 3) йдеться про розраду. Хто молиться мовами, безперечно, має досвід, що Божий Дух в цій молитві дає і усвідомлення нагальної потреби просити всім своїм єством за конкретну річ і залишатися або в Божій обітниці, або у вірі в Боже слово. Святий Дух в той момент дійсно заступається за нас стогонами невимовними і незнаними для нас словами, які промовляємо в Божій присутності.

Роздуми над Словом Життя І Кор. 10,20-21

«Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові.
Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської;
не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського».

Слово «ні» відноситься до попереднього вірша, де поставлено питання: «Чи ідол є чимось?». Тобто якийсь дерев’яний ідол сам по собі нічого не означає і лише символізує демона.

Що стосується приношення жертв цим дерев’яним, залізним чи зробленим з іншого матеріалу ідолам, то здійснюється, що їжа або будь-що, принесене їм в жертву, ні в якому разі не приноситься в жертву Богу, але демонам. Слово Боже підтверджує, що коли погани щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові.

Добре було б уважно прочитати 10 главу від 1 до 21 вірша. Тут згадується, як Бог через Мойсея чудесним способом вивів ізраїльтян через Червоне море з єгипетського рабства. Там сказано, що всі були духовно з’єднані з Мойсеєм, і показано таїнство, що вони мали єдність з духовною скелею, яка їх супроводжувала, а тією скелею був Христос. Христос ще не прийшов у тілі як Спаситель, але Друга Божа Особа має спільне Божество з Отцем і Святим Духом.

Роздуми над Словом Життя І Кор. 6,19-20

«Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас?
Його ви маєте від Бога, і ви не свої, бо ви куплені високою ціною!
Тож прославляйте Бога у вашому тілі!»

Цьому віршу передує 18-ий вірш, де написано: «Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла». Боротьба з розпустою – з моральною нечистотою, – вимагає героїзму, особливо у молодої людини. Можемо її назвати прямо безкровним мучеництвом. Святі радили декілька принципів. Наприклад in fuga salus – у втечі порятунок. Другим гасло було: principiis obsta – чини опір спочатку. Ісус на цю тему каже: «Якщо тебе спокушає твоя рука, відітни її, спокушає нога – відітни її, якщо спокушає тебе око – виколи його і відкинь від себе. Краще увійти в царство Боже з одним оком і однією рукою, ніж з обома бути вкиненим до пекельного вогню».

Роздуми над Словом Життя І Кор. 6,9-10

«Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують»

Слово Боже каже, що неправедні Царства Божого не успадкують. Протилежністю до неправедності, є праведність, справедливість. Справедливий – це той, хто дає Богу те, що належить Богу, а людині те, що належить людині. Про св. Йосипа написано, що він був «муж справедливий». Але Святе Письмо говорить насамперед про Божу справедливість, а вона полягає в тому, що гріх був справедливо покараний. Ісус на хресті взяв кару за всі наші гріхи і беззаконня. Тільки коли повіримо в Христа, тобто коли зодягнемося у Його справедливість, можемо бути спасенні. Нашою власною силою не можемо спокутувати кару за гріхи, ані усунути корінь гріха, який є в нас.

В цьому Божому слові перелічено десять гріховних залежностей, які роблять людину неправедною, а водночас чинять рабою конкретного гріха. У наступному вірші сказано, що ми були оправдані Іменем Ісуса Христа. Спасіння ми отримуємо задарма, через віру, це є дар Божий (пор. Еф. 2,8). Боже слово наголошує: «Не обманюйте себе!». Людина радо обманює себе, не хоче назвати гріх гріхом, ні проти нього боротися, ні від нього відділитися.

Роздуми над Словом Життя Ді. 26,18

«Відкрити їм очі, щоб вони навернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога, та щоб вірою в Мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими».

Це слово Ісус сказав, коли з’явився апостолу Павлу перед його наверненням на дорозі до Дамаску. Павло їхав туди як найбільший ворог християн – щоб схопити їх, зв’язати і привести до Єрусалиму. Опівдні на дорозі йому з’явився Ісус в яскравому світлі. Павло впав з коня, осліп, і в Дамаск його вже мусіли вести. Під час появи Ісус сказав йому ці слова: «Посилаю тебе відкрити очі євреям і поганам, щоб вони навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога…».

Ісус дав апостолам завдання відкривати людям очі, свідчачи про Нього в Божій силі, щоб навернути їх від темряви до світла. Отож євреї і погани перебували в темряві і конче мусіли навернутися. Вони були під владою сатани і мусіли навернутися до Бога. Мусіли прийняти Христа і вірою в Нього отримати прощення гріхів та спадщину між освяченими.

Оберіть мову

Молитовна брошурка

Пошук

Gallery

SAMSUNG ua-v-cej-chas-velykoho-postu ua-do-not-suffer-alone ua-heaven-is-beautiful ua-the-truth-the-life-and-the-love-of-every-christian ua-essentially-every-man

Календар

Березень 2017
П В С Ч П С Н
« Лют    
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31  

Слово життя

«Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день. Бо те, що одну мить триває, – наше легке горе – готує нам безмірну вагу вічної слави»

2 Кор. 4,16-17 (від 12.03 до 26.03.2017)

МІКРОЧІПОВІ ІМПЛАНТАНТИ

  • Візантійський Вселенський Патріархат (BBП) поступово публікує працю дослідника, який самовіддано вирішив запропонувати її Патріархату, щоб насамперед для Росії, України, Білорусії надати цю актуальну інформацію, що попереджає про автогеноцид слов’янських народів. [...]

  • 9. ВИСНОВОК + 10. ДЖЕРЕЛА І ПОСИЛАННЯ

    9. ВИСНОВОК   Це дослідження призначене, щоб повідомити Вам про реальні небезпеки, які засоби масової інформації від Вас приховують або спотворюють. Тому Вам, в свою чергу, необхідно інформувати якомога більше [...]

  • 8. ДОДАТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДО МІКРОЧІПОВИХ ІМПЛАНТАНТІВ

    Зараз будемо говорити, але дещо лаконічно, про деякі існуючі технології, які можуть мати зв’язок з чіпами-імплантантами, щоб їх “удосконалити” або підвищити можливості маніпуляції та контролю свідомості, тіла і поведінки. Будь [...]

  • 7. ДУХОВНА НЕБЕЗПЕКА ЧІПА – З ТОЧКИ ЗОРУ БІБЛІЇ

    Навіть якщо Ви не віруючий, я думаю, що ця глава буде дуже корисною для Вас. Біблія містить багато важливих послань. В останній частині Біблії, яка називається книга Одкровення, її автор [...]

  • 6. СПРОБИ ЗМУСИТИ ЛЮДЕЙ ПРИЙНЯТИ ЧІПИ-ІМПЛАНТАНТИ

    Як ми вже говорили раніше, підшкірний чіп буде нам представлений як чудовий пристрій, щоб ми прийняли його без жодних сумнівів. Але не слід забувати: якщо Ви дозволите імплантувати цю нечисть [...]

Новини Візантійського Вселенського Патріархату

Read feed