Проповідь Патріарха Іллі на Квітну неділю

На Квітну неділю згадуємо славний в’їзд Ісуса в Єрусалим, коли люди, взявши пальмові галузки, вийшли Його привітати і вигукували: «„Осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!ˮ. І знайшовши осля, Ісус сів на нього, як написано: „Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій Цар верхи на жереб’яті ослициномуˮ» (Ів. 12,13-15).

Що було причиною того, що так багато людей прийшло до Ісуса? Причиною було велике чудо  воскресіння мертвого Лазаря, який вже чотири дні був у гробі. Воскресіння Лазаря дуже драматично  описує 11 глава Євангелія від Івана: коли Ісус прийшов до Витанії, спершу Йому назустріч вибігла Марта. Тут описано розмову Ісуса і Марти, коли Ісус їй каже «Твій брат воскресне!». Вона відповідає: «Знаю, що воскресне у воскресіння останнього дня». Але Ісус їй каже: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши- житиме! Кожен, хто живе і в мене вірує, не вмре повіки» (Ів. 11, 23-26). Потім до Ісуса приходить друга сестра Лазаря Марія, разом з юдеями, які потішали її у смутку, і всі разом йдуть до гробу  Лазаря. Ісус сказав: «Відкотіть камінь!» Але Марта заперечила: «Господи, адже він в гробі вже четвертий день». Ісус їй  відповів: «Хіба Я тобі не казав, що коли віруватимеш, то побачиш славу Божу?» І підвівши очі вгору, молився: «Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене!» А тоді скликнув сильним голосом: «Лазарю, вийди!». І Лазар вийшов з гробу зі зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, обмотаним хустиною. І сказав їм Ісус: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить». І тоді багато юдеїв, які бачили, що Ісус вчинив, увірували в Нього. Потім Ісус відійшов з Витанії. Але за 6 днів до Пасхи, коли вже знав, що наближається Його смерть, приходить сюди знову. В неділю Ісус славно в’їхав в Єрусалим. У середу Юда продав Ісуса за тридцять срібняків, а в четвер Ісуса схопили. У п’ятницю Христос був замучений і помер на хреснім дереві. А наступної неділі після Квітної воскрес із мертвих. Це події Страсного тижня, який розпочинається тут – у Витанії, де жив Лазар та його сестри Марта і Марія. Тут вони приготували Ісусу вечерю. Марта при ній прислуговувала і Лазар був одним з тих, хто був з Ісусом при столі. Той, хто вже чотири дні був мертвий, тепер сидить з Ісусом за столом. І що сталося? Марія, сестра Лазаря, взявши літру мира з щирого нарду, вельми дорого, помазала ноги Ісуса і обтерла їх своїм волоссям. І дім наповнився пахощами мира. Біля столу сидять також апостоли і один з них, Юда Іскаріот, який мав  Його зрадити, сказав: «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?». І в Євангелії написано: «Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидали» (Ів.12,6). І сьогодні багато людей говорять про потребу благодійності, збірок грошей для бідних, а на кінець  крадуть з того самі для себе. Їм не йдеться про бідних, але про себе. Це завжди однаково. Треба чувати над тим, щоб ми не мали такого духа грошолюбства, як Юда, який на кінець зрадив самого Ісуса, а тим зрадив все… В Євангелії написано, що Ісус на докір Юди відповів: «Лишіть її…». Ісус, як Бог, знає наше мислення, а тому, щоб це могли розрізнити навіть апостоли, наче б сказав: «Те, що говорить Юда, не є правильним». Марія віддала Ісусу найдорожче, що мала. Ми також повинні принести Ісусу таке «дорогоцінне миро з щирого нарду». Коли хочемо щось пожертвувати Богу, то треба дати те, що для нас є найдорожчим, адже Перша Заповідь звучить: «Люби Бога всім серцем, всією душею і всіма силами». Ми повинні дати Йому своє відношення до людей, речей – все, що для нас найдорожче. Ісус повинен бути на першому місці в нашому житті. Коли все віддамо в Його руки, Він подбає про нас. Але ми часто тримаємо свої проблеми і труднощі та не хочемо віддати їх Ісусу. Але це не означає, що коли будемо їх Йому давати, вже не матимемо хрестів. Матимемо. Але Ісус ці хрести і проблеми понесе з нами і в найважчих болях  дасть нам внутрішнє пережиття радості, щастя і миру, який світ нам дати не може. Він ніколи нас не покине, навіть в годину нашої смерті. Тоді зустрінемося з Ним вже лицем в лице.

Треба, щоб ми зуміли пожертвувати Богу все, і щоб тоді навколо нас могли розливатися пахощі подібні до тих, які розливалися з дорогоцінного мира Марії. Апостол Павло каже, що ми повинні бути жертвою живою і святою, що ми повинні жертвувати Богу самих себе, свою волю…  Це чиста жертва, яка подобається Богу.

Далі в Євангелію написано: «Тим часом дізналася сила народу, що Він там, то й посходились – не тільки ради Ісуса, а й щоб побачити Лазаря, якого Він з мертвих воскресив. Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,  численні бо юдеї залишили їх із-за Нього й увірували в Ісуса» (Ів. 12, 9-11). Яке це дивне мислення: ті, які мали представляти Бога – первосвященики,  хотіли вбити Лазаря. А чому? Тому що багато юдеїв через нього їх залишили і повірили в Ісуса. Отож їм не йшлося про Бога, а про те, щоб люди йшли за ними, щоб мати з них користь. Але Ісус прийшов, щоб спасти людей і дати їм вічне життя. А первосвященики та фарисеї мали тільки якусь систему, в якій утримували людей, щоб вони робили те, що хочуть вони, але не те, що хоче Бог.

«Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, узяли пальмове гілля й вийшли Йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!» (Ів.12,12-13). Витанія віддалена від Єрусалиму – від Єрусалимського храму, – приблизно на 3 км. Дорога з Витанії веде вузькими серпантинами через Оливну гору, де знаходиться Гетсиманський сад. Тудою Ісус проходив того дня, коли люди вигукували «Осанна, благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів» (Ів. 12,13). Натовп, який був з Ісусом, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих, свідчив про це. Ніхто не міг сказати, що воскресіння Лазаря не було правдою. Всі знали, що він був мертвий чотири дні. Яка темрява мусіла бути в серцях первосвящеників, що не склонилися перед Богом, не признали, що тут діє перст Божий. Вони затверділи і змовилися вбити Лазаря. На кінець вбили не Лазаря, а Ісуса. Бачимо, що є в людському серці, коли людина відкриється духу брехні та вбивства і, грішачи, йде за цим, наче під гіпнозом. В кожному з нас є отрута первородного гріха, який проявляється гордістю і затверділістю, що людина не хоче знати правду. Зі своєї поведінки ми щодня можемо пізнавати, що в нас є. Це отрута гордості, яку диявол засіяв в людське серце. Тому головна річ в нашому  житті – покаяння. Це є наш шлях: зректися себе, взяти свій хрест (тобто те, якими ми є, який маємо характер) і йти за Христом. Цією дорогою мусимо іти постійно, не один раз, а ціле наше життя. Життя в покаянні – це життя в правді, а не брехні. Покаяння – це відвага, героїзм! Це боротьба не проти когось, але боротьба проти себе, проти отрути гріха, яка є в нас. Ця боротьба є найважчою, але також і перемога найславніша. А Ісус дає нам силу. Ісус прийшов визволити нас з гріха, щоб ми були в Ньому вільними. Ісус любить нас – убогих і грішних, любить нас такими, якими ми є. Він віддав своє життя за нас. Його смерть на хресті сильніша від отрути гріха, який робить нас рабами. Ісус звільняє тих, які відкриють Йому свої серця і слухають Його голос. І сьогодні голос Божий каже: «Не робіть затверділими ваші серця». Ісус стукає у твої  двері! Хто Йому відкриває, до того Він увійде. Відкриймо Ісусу, щоб кликати «Осанна!» не тільки один день, але щоб потім безнастанно взивати  «Осанна!» у вічній славі. І щоб ми ніколи не взивали «Розпни!», «Розпни!» –  це належить «старій людині». Хай буде розіп’ятий гріх, але не Ісус. Хай буде розіп’яте зло, а Ісусу хай належить «Слава!» і «Осанна!».

Ми не хочемо бути як ті фарисеї і первосвященики, які вбили Ісуса і ще й хотіли вбити Лазаря. Хочемо бути як ті люди, які з щирого серця викликували «Осанна!», а особливо як сестри Лазаря: Марта, а головне – як Марія, яка розбила цю дорогоцінну посудину з миром і вмила Ісусові ноги. І ми повинні зробити те для Ісуса! На якому місці є Ісус в житті людей, народу, суспільства? Де є для Нього місце? Коли по телебаченню чи по радіо ми чули живе свідоцтво про Ісуса? Говорять про все можливе, але Ісус наче вигнаний з людського серця і суспільства. Але хто може спасти народ? Хто може спасти кожну людину? Тільки Ісус! Жодна філософія… Треба щодня давати першість Ісусу. Він має бути на першому місці в нашому житті. Коли ми всі як народ віддамо Ісусу своє серце і поставимо Його на перше місце, настане духовне воскресіння народу, а тоді ця закваска воскресіння може перейти і на інші народи. Але треба почати реформу від себе: я і Ісус, моє відношення до Нього. Перша Божа Заповідь звучить: «Люби Бога всім серцем, всією душею і всією силою». «Тому хочу любити, Тебе, Ісусе, і намагатися принести Тобі в жертву те, що є для мене найцінніше».

 

Завантажити: Проповідь Патріарха Іллі на Квітну неділю (2017)

 

Оберіть мову

Молитовна брошурка

Пошук

Gallery

ua-voskreslyj-isuse ua-isus-chrystos-pomer-i-voskres ua-jesus-the-lamb-of-god SAMSUNG

Календар

Квітень 2017
П В С Ч П С Н
« Бер    
  1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Слово життя

«А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!” Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові»

Гал. 4,6-7 (від 23.04 до 07.05.2017)

МІКРОЧІПОВІ ІМПЛАНТАНТИ

  • Візантійський Вселенський Патріархат (BBП) поступово публікує працю дослідника, який самовіддано вирішив запропонувати її Патріархату, щоб насамперед для Росії, України, Білорусії надати цю актуальну інформацію, що попереджає про автогеноцид слов’янських народів. [...]

  • 9. ВИСНОВОК + 10. ДЖЕРЕЛА І ПОСИЛАННЯ

    9. ВИСНОВОК   Це дослідження призначене, щоб повідомити Вам про реальні небезпеки, які засоби масової інформації від Вас приховують або спотворюють. Тому Вам, в свою чергу, необхідно інформувати якомога більше [...]

  • 8. ДОДАТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДО МІКРОЧІПОВИХ ІМПЛАНТАНТІВ

    Зараз будемо говорити, але дещо лаконічно, про деякі існуючі технології, які можуть мати зв’язок з чіпами-імплантантами, щоб їх “удосконалити” або підвищити можливості маніпуляції та контролю свідомості, тіла і поведінки. Будь [...]

  • 7. ДУХОВНА НЕБЕЗПЕКА ЧІПА – З ТОЧКИ ЗОРУ БІБЛІЇ

    Навіть якщо Ви не віруючий, я думаю, що ця глава буде дуже корисною для Вас. Біблія містить багато важливих послань. В останній частині Біблії, яка називається книга Одкровення, її автор [...]

  • 6. СПРОБИ ЗМУСИТИ ЛЮДЕЙ ПРИЙНЯТИ ЧІПИ-ІМПЛАНТАНТИ

    Як ми вже говорили раніше, підшкірний чіп буде нам представлений як чудовий пристрій, щоб ми прийняли його без жодних сумнівів. Але не слід забувати: якщо Ви дозволите імплантувати цю нечисть [...]

Новини Візантійського Вселенського Патріархату

Read feed